Ко́вель (МФА: [kovɛʎ]) — місто обласного значення у Волинській області, центр Ковельського району. Розташований за 70 км від обласного центру — Луцька, за 65 км — від автопереходу Ягодин-Дорогуськ та за 69 км — від автопереходу «Доманове». У 2008 та 2011 році Ковель перемагав у всеукраїнському конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» серед міст з населенням до 100 тисяч мешканців.
Ковель розташовний на Поліській низовині, яка належить до Східноєвропейської рівнини. В геологічному ракурсі Ковель, як і вся північна частина області, лежить на Ковельському виступі, який є частиною древньої дорифейської Східноєвропейської платформи.
У тектонічнічній будові відповідає Волино-Подільській плиті. За рельєфом — низовина має невеликі підвищення. Для неї характерна висока лісистість, заболочені площі та значна кількість торфовищ. Місто розташоване у зоні мішаних лісів.
Територією міста протікає річка Турія, у напрямку з півдня на північ та є притокою Прип'яті (басейн Дніпра). Ширина — 8-10 м, глибина – 0,6-1,7 м, заплава – 1,5-2,5 м, швидкість течії — не більше 0,5 м/сек. На руслі річки Турії збудовано міське водосховище: площа дзеркала — 5,55 км², об'єм повний — 1,27 млн м3, об'єм корисний — 0,45 млн м³, розташоване в південній частині міста.
Поблизу м. Ковель є джерело з хлоридно-натрієво-йодо-бромними водами. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Просвердлено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90 м³/добу на 25-річний термін. [4]
З півночі місто обмежене лугами і болотами, а з півдня до нього примикають пісковики та ліси.
Ковель - західні ворота України в Європу. Досвід міжнародного партнерства Ковель набуває впродовж понад 25 років. Угоди «Про партнерство» офіційно укладено з містами Польщі – Хелмом, Легіоново, Бжегом Дольним, Ленчною, Щучиним, гміною Бабошево, а також із Утеною (Литва), Пінськом, Щучином (Білорусь), Вальсроде та Барзінгхаузен (Німеччина), українськими містами Бучею та Сміло, селищем Нікольське. Співпраця Ковеля з порідненими містами є перспективною та взаємовигідною. Міжнародне партнерство дає позитивні результати в галузі освіти, культури, спорту, а також в економічному розвитку міста.
Ковель – одне з найдавніших міст Волині. Археологічними розкопками доведено існування тут поселення мідно-кам’яної доби (середина ІІІ тис. до н.е.). Історик, археолог Олександр Цинкаловський, досліджуючи перші поселення на Волині, підкреслював, що на місці, де постав Ковель, було виявлено багато камінного знаряддя, а також бронзових наконечників списів, римських монет. За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер – коваль, який викував меч князю Данилу Галицькому. На честь коваля й було назване поселення. Свого часу на чолі міста стояли такі історичні постаті, як князі Сангушки, королева Бона, князь Андрій Курбський. У 1518 році польський король Сігізмунд І надав Ковелю Магдебурзьке право.
На гербі Ковеля поряд з іншою геральдичною атрибутикою - контури веж замку і підкови – давнього символу щастя і достатку.
До історичної спадщини Ковеля належить 21 пам’ятка. Зокрема, пам’ятник Богдану Хмельницькому (1954р.), Меморіал Слави (1977р.), пам’ятник Лесі Українці (1991р.), Монумент на честь пам’яті жертв Другої світової війни (1996р.), Стела пам’яті воїнам – інтернаціоналістам (2001р.), найвищий у світі пам’ятник Тарасу Шевченку (2005р.), Меморіальна Стела «Хрест пам’яті жертвам більшовицького терору» (2008р.).
Ковель – транспортне серце Волині. Сучасники називають Ковель - містом залізничників. Кожен п’ятий ковельчанин є працівником залізничної сфери. Будівництво Ковельської залізниці було розпочате в 1870-тих роках. Саме тоді, у другій половині ХІХ століття, Ковель переживає свій бурхливий розвиток і за значимістю стає третім у Волинській губернії містом після Житомира та Рівного. У 1907 році споруджено новий залізничний вокзал за проектом відомого архітектора Олександра Вербицького.
Історія Ковеля пов’язана з найважливішими подіями, що мали місце на Волинській землі впродовж століть. Її торкнулося литовсько-руське управління і панування Речі Посполитої, царсько-російська колонізація і австро-угорське панування, сталінська диктатура і гітлерівська окупація, комуністично-радянська система і становлення незалежності України.